Правила внутрішнього трудового розпорядку

ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ НЕТІШИНСЬКОГО МІСЬКОГО СУДУ

 

       1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

         1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Нетішинського міського суду Хмельницької області (далі – Правила) розроблені відповідно до статті 43 Конституції України, Кодексу законів про працю України, Законів України „Про судоустрій і статус суддів”, „Про державну службу”, „Про засади запобігання і протидії корупції” та інших чинних нормативно-правових актів України.

1.2. Правила визначають трудовий розпорядок у Нетішинському міському суді Хмельницької області (далі – суд) та мають на меті забезпечення зміцнення трудової дисципліни, раціональне використання робочого часу, високу якість праці і ефективність діяльності Нетішинського міського суду Хмельницької області.

1.3. Питання, пов’язані із застосуванням Правил, вирішуються керівництвом суду в межах наданих чинними актами законодавства повноважень.

1.4. Правила є обов’язковими для всіх працівників суду незалежно від порядку призначення їх на посаду. Недодержання або порушення Правил є підставою для застосування заходів дисциплінарної відповідальності.

 

 2. ПОРЯДОК ПРЙНЯТТЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ.

2.1. Судді суду призначаються, обираються та звільняються з посади у порядку, встановленому Законом України „Про судоустрій і статус суддів”.

2.2. Призначення на посади та звільнення з посад працівників апарату суду провадиться відповідно до Законів України „Про судоустрій і статус суддів”, „Про державну службу” та діючого трудового законодавства.

2.3. Особи, які працевлаштовуються до суду, зобов’язані подати:

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- трудову книжку, оформлену в установленому законодавством порядку;

- диплом або інший документ про одержання освіти чи професійної підготовки;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;

          - свідоцтво про обов’язкове державне соціальне страхування (за наявності), а також копії цих документів.

Військовозобов’язані громадяни додатково подають військові квитки або тимчасові посвідчення, видані замість військових квитків, а призовники – посвідчення про приписку до призовних дільниць.

2.4. Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених документів, подають документи передбачені чинним законодавством:

- особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4х6 сантиметрів;

- декларацію про майновий стан і доходи та зобов’язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, щодо себе та членів своєї сім’ї (податкову декларацію) за попередній рік;

- документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;

- підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу та її проходженням.

2.5. При прийнятті на роботу забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України. 

2.6. На підставі акта про призначення (обрання) судді чи звільнення судді з посади, голова суду видає відповідний наказ, який оголошується судді під розписку. Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення Присяги судді. Суддя складає Присягу під час урочистої церемонії у присутності Президента України. Текст Присяги підписується суддею і зберігається в його особовій справі.

2.7. На підставі подання голови суду про призначення (звільнення) керівника апарату суду та заступника керівника апарату суду, начальник територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області видає відповідний наказ.

2.8. На посади державних службовців особи призначаються на конкурсній основі, крім випадків, коли законами України передбачено інше.

2.9. Помічники суддів  суду призначаються на посаду та звільняються з посади керівником апарату суду за поданням судді.

2.10. Призначення (прийняття) та звільнення з посади працівників апарату  суду оформлюється наказом керівника апарату суду, який оголошується працівникам під розписку. Громадяни, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу, про що робиться запис у трудовій книжці. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається в його особовій справі

2.11. В наказі про призначення (прийняття) на роботу (посаду) зазначається повна назва посади та посадовий оклад відповідно до штатного розпису.

2.12. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до 6 місяців з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про призначення (прийняття) на роботу.

2.13. До початку роботи керівництво суду або за його дорученням інша посадова особа зобов’язані:

- роз’яснити працівникові його права, обов’язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;

- ознайомити працівника з Положенням про апарат суду, Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, Правилами поведінки працівника суду, посадовою інструкцією під розписку, номенклатурою справ, Інструкцією з діловодства в судах України та іншими документами (нормативно-правовими актами), якими він повинен керуватися у своїй діяльності;

- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

- проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

При прийнятті на державну службу державний службовець знайомиться з Загальними правилами поведінки державного службовця, про що робиться письмове засвідчення в його особовій справі.

2.14. На всіх працівників суду, які пропрацювали понад п’ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року із змінами та доповненнями.

2.15. Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності в організаційно-кадровому відділі суду. Відповідальність за організацію обліку, зберігання, ведення та видачу трудових книжок покладається на заступника керівника апарату суду.

2.16. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.

Просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу.

Державний службовець має право брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади. Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.

В  суді створюється кадровий резерв для зайняття посад державних службовців, а також для просування по службі.

2.17. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставі та в порядку, встановленому законодавством. Працівник має право звільнитись за власним бажанням, попередивши про це керівництво суду письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу керівництво суду повинно провести процедуру звільнення у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає звільнення, керівництво суду не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в працевлаштуванні.

2.18. Суддя  суду звільняється з посади з підстав, передбачених Конституцією України та Законом України „Про судоустрій і статус суддів”. Зокрема, суддя суду може бути звільнено з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді;

7) припинення громадянства судді;

8) визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді також припиняються у разі його смерті.

2.19.Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється з підстав,передбачених Законом України „Про державну службу”,у разі:

1) порушення умов реалізації права на державну службу;

2) недотримання пов’язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України „Про державну службу”;

3) досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі;

4) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі, передбачених статтею 12 Закону України „Про державну службу”;

5) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 Закону України „Про державну службу”;

6) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 Закону України „Про державну службу”.

2.20. Звільнення працівника оформляється наказом, який оголошується особі під розписку.

2.21. У день звільнення працівникові видається трудова книжка та виплачуються всі належні йому суми. День звільнення вважається останнім робочим днем працівника.

 

           3. ОСНОВНІ ПРАВА ТА  ОБОВ`ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ.

3.1. Основними трудовими правами працівників суду є:

1) право на належні, безпечні й здорові умови праці;

2) право на відпочинок, який встановлено чинним законодавством;

3) право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;

4) право на своєчасне одержання винагороди за працю;

5) право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності;

6) право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

3.2. Крім викладеного, судді суду мають права, пов’язані із здійсненням правосуддя, що визначаються Конституцією України, процесуальним та іншими законами. Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності  суду в порядку, встановленому законом. Судді можуть утворювати об’єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня. Суддя має право вдосконалювати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку.

3.3. Державні службовці суду відповідно до Закону України „Про державну службу” мають право:

1) користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією України і законами України;

2) брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх повноважень рішень;

3) одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції;

4) на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

5) вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;

6) на оплату праці залежно від посади, яку займає, рангу, який присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;

7) безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення;

8) на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов’язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;

9) вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри;

10) на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

11) на соціальний і правовий захист відповідно до статусу;

12) захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.

3.4. Працівники  суду користуються також іншими правами, які встановленні чинним законодавством України.

3.5. Працівники  суду зобов’язані:

1) працювати чесно та сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження керівництва суду;

2) особисто виконувати доручену їм роботу;

3) додержуватися виконавчої і трудової дисципліни та дбайливо ставитися до майна і технічних засобів, які належать суду; ефективно використовувати обчислювальну та іншу оргтехніку, обладнання, раціонально та економно витрачати матеріали, електроенергію та інші матеріальні ресурси (цінності);

4) додержуватись режиму роботи  суду;

5) своєчасно, до початку роботи, прибути на робоче місце та підготуватися до виконання трудових обов’язків;

6) виконувати накази і розпорядження керівництва  суду та своїх безпосередніх керівників, наданих у межах їхніх повноважень;

7) знати і виконувати вимоги, встановлені правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки та протипожежного захисту;

8) дотримуватись чистоти у приміщенні суду та на своєму робочому місці;

9) суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління у приміщенні (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) суду;

10) своєчасно подавати організаційно-кадровому відділу відомості про зміни, що відбулися у працівника (про вступ до навчального закладу та про його закінчення, зміни прізвища, складу сім’ї, домашньої адреси, зняття з військового обліку тощо).

3.6. Крім викладеного, судді  суду відповідно до ст. 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” зобов’язані:

1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2) дотримуватися правил суддівської етики;

3) виявляти повагу до учасників процесу;

4) додержуватися Присяги судді;

5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

6) дотримуватися вимог щодо несумісності;

3.7. Крім загальних трудових обов’язків, передбачених трудовим законодавством, державні службовці суду відповідно до статті 10 Закону України „Про державну службу” зобов’язані:

1) додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України;

2) забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань суду;

3) не допускати порушень прав і свобод людини і громадянина;

4) безпосередньо виконувати покладені на них службові обов’язки, своєчасно і точно виконувати рішення, розпорядження та вказівки своїх керівників;

5) зберігати державну таємницю, інформацію про громадян, що стала їм відома під час виконання обов’язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;

6) постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію;

7) сумлінно виконувати свої службові обов’язки, проявляти ініціативу і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні – повідомити вищу за посадою особу.

3.8. Працівники  суду виконують також інші обов’язки відповідно до чинного законодавства України.

3.9. Коло обов’язків, які виконує кожен працівник відповідно до посади, обумовлюється в його посадовій інструкції.

 

 

 

 4. ОСНОВНІ ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ КЕРІВНИЦТВА СУДУ.

4.1. Керівництво  суду має право:

1) вимагати від працівників суду дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку та інших документів, які регулюють питання діяльності  суду;

2) вимагати від працівників суду якісного та своєчасного виконання своїх обов’язків;

3) вживати відповідних заходів для морального та матеріального заохочення працівників суду, застосовувати необхідні заходи щодо притягнення порушників трудової дисципліни до відповідальності;

4) користуватися іншими правами відповідно до норм чинного законодавства України.

4.2. Керівництво  суду зобов’язано:

1) забезпечити правильну організацію діяльності  суду та праці кожного працівника;

2) забезпечити кожного працівника робочим місцем, створити здорові та безпечні умови праці;

3) затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;

4) неухильно дотримуватись законодавства про працю та правил охорони праці, вживати заходів для вчасного усунення причин і умов, що перешкоджають нормальній роботі працівників;

5) створювати необхідні умови для виконання працівниками своїх повноважень та ефективного використання робочого часу, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці і побуту;

6) виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів; у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним днем, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;

7) уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту;

8) забезпечити суворе дотримання трудової дисципліни, приймати заходи впливу до порушників трудової дисципліни;

9) постійно контролювати знання та дотримання працівниками суду всіх вимог інструкцій по техніці безпеки та протипожежній охороні;

10) забезпечувати систематичне підвищення кваліфікації працівників та рівня їх правових знань;

11) виконувати інші обов’язки, передбачені актами законодавства України.

 

 

 

 

      5. РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ.

                             ЧАС ВІДПОЧИНКУ.

5.1. Тривалість робочого часу працівників суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. У суді встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – субота та неділя.

5.2. Для окремих категорій працівників з урахуванням вимог статті 51 КЗпП України встановлюється скорочена тривалість робочого часу.

5.3. За угодою між працівником та керівництвом  суду області може бути встановлено неповний робочий день або неповний робочий тиждень відповідно до чинного законодавства.

5.4. У  суді установлено наступний режим роботи:

- початок роботи з 8 години;

- перерва для відпочинку і харчування з 12 години до 13 години ;

- закінчення роботи о 17 годині 15 хвилин, а в п’ятницю о 16 годині .

Напередодні святкових днів тривалість роботи скорочується на одну годину. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

5.5. До початку роботи кожен працівник зобов’язаний відмітити свій прихід на роботу, а по закінченню робочого дня – вихід з роботи у порядку встановленому в суді.

 5.6. Час перерви для відпочинку і харчування використовується працівниками на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

5.7. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством України, за письмовим наказом голови суду або керівника апарату суду.

5.8. Для виконання невідкладної і не передбачуваної роботи державні службовці зобов’язані за наказом керівника апарату суду з’являтися на роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.

            5.9. Забороняється у робочий час відволікати працівників суду від їх безпосередніх обов’язків для виконання громадських доручень та проведення різноманітних заходів, не пов’язаних із діяльністю суду, скликати збори, засідання, наради з громадських питань.  

5.10. Працівникам суду надаються щорічні основна та додаткові відпустки, а також інші відпустки, які передбачені чинним законодавством України із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

5.11. Суддям суду надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

5.12. Державним службовцям суду надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів. Державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.

5.13. Тривалість і порядок надання відпусток іншим категоріям працівників суду передбачено Законом України „Про відпустки” та Кодексом законів про працю України.

5.14. Черговість надання щорічних відпусток визначається графіками надання щорічних відпусток, які складаються на кожний календарний рік не пізніше 1 січня поточного року та доводяться до відома працівників суду під розписку.

5.15. Графік відпусток суддів та працівників апарату суду затверджується головою суду. При затвердженні графіку, крім іншого, враховується можливість виконання працівниками  покладених на них обов’язків, забезпечення суддів працівниками, які їм підпорядковуються.

5.16. Графік є обов’язковим для працівників суду. Зміна графіка допускається лише за згодою керівництва  суду.

5.17. Перенесення відпусток на інший час може мати місце у випадках, передбачених законодавством та за згодою сторін.

5.18. На прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

5.19. За рішенням керівництва  суду працівника може бути відкликано із щорічної відпустки за його згодою з підстав, передбачених чинним законодавством України. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається у інший час відповідного року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

5.20. Надання відпусток суддям  суду оформляється наказом голови  суду.

5.21. Надання відпусток працівникам апарату суду оформляється наказом керівника апарату  суду.

5.22. Забороняється ненадання працівникам суду щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

 

 

 

 

                        6. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ.

6.1. За сумлінне виконання своїх трудових обов’язків та інші досягнення в роботі, керівництвом суду до працівників апарату застосовуються такі заохочення:

1) оголошення Подяки;

2) виплата премії;

3) дострокове присвоєння в установленому законодавством порядку чергового рангу державному службовцю;

4) видача державному службовцю  суду грошової винагороди в розмірі і порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) внесення подання про представлення до заохочення чи нагородження до органів державної влади та місцевого самоврядування.

6.2. За поданням голови суду, заохочення щодо керівника апарату та заступника керівника апарату суду, застосовує начальник територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області.

6.3. Порядок заохочення працівників апарату суду визначається чинним законодавством України, а також Положенням про заохочувальну відзнаку Державної судової адміністрації України.

6.4. Заохочення оголошуються наказом в урочистій обстановці у присутності колективу  суду та заносяться до трудової книжки заохоченого працівника.

 

           7. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

7.1. За порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього обов’язків та недотримання цих Правил керівництво суду може застосувати один із заходів стягнення: 

 - догана ;

- звільнення.

Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3,4,7,8 статті 40 та статті 41 КЗпП України.

7.2. До державних службовців  суду за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує суд, крім дисциплінарних стягнень, вказаних у пункті 7.1. Правил, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

1) попередження про неповну службову відповідність;

2) затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

7.3. Дисциплінарні стягнення щодо працівників апарату застосовуються керівником апарату суду у встановлені чинним законодавством строки, оголошуються у його наказі і повідомляються працівникові під розписку.За порушення працівником апарату положень посадової інструкції, цих правил внутрішнього трудового розпорядку, крім іншого, може бути позбавлено премії або надбавки повністю або частково.

7.4. До застосування дисциплінарного стягнення керівництво суду повинно вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.

7.5. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

7.6. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

7.7.За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

7.8. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

7.9. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

7.10. За поданням голови суду, дисциплінарні стягнення щодо керівника апарату та заступника керівника апарату суду, застосовує начальник територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області.

7.11. Судді суду притягаються до дисциплінарної відповідальності з підстав і в порядку, встановленими Законом України „Про судоустрій і статус суддів”.

 

 

Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до всіх працівників  суду під розписку та є обов’язковими для виконання.